Найважча зима. Так українці описують три морозні місяці повномасштабної війни. Через постійні ракетні обстріли російською армією мирних українських міст та критичної інфраструктури у помешканнях зникало світло, а почасти і вода. У найбільш постраждалому спальному районі Харкова — Салтівці —мешканці багатоповерхівок залишалися у своїх квартирах навіть в морози.
Салтівку минулої весни російські війська обстрілювали реактивною артилерією. Цілі будинки залишились без мешканців. «Були часи, коли у моєму під’їзді було семеро людей. У другому під’їзді було здається чотири людини. У третьому чи один, чи два. У четвертий під’їзд якраз прилетіло. Залишались люди, які не транспортабельні, бабусі і дідусі, які не можуть пересуватися», — розповідає 69-річний двірник. До 24 лютого минулого року чоловік працював у приватній фірмі. Сам він за освітою слюсар, а після повномасштабного вторгнення став двірником-добровольцем на Салтівці.
Чоловік розповідає, що на початку великої війни у них на районі майже три місяці не було світла. Їжу привозили волонтери та поліція. Громадський транспорт почав працювати влітку. Сам він не виїжджав, тому що стеріг свою квартиру. У його багатоповерхівці вже живе приблизно півсотні людей. Зараз повернулася на Салтівку і його родина.
Він пам’ятає цей рік на своєму районі добре, його тут знають і вітаються. Цього року хоче відсвяткувати свій ювілей, але додає “якщо доживу”.
Про те, як прожили зимові місяці деокуповані Ізюм та маленьке село Норцівка на Харківщині розповідають журналісти Donbas Frontliner.
