Херсон звільнили 11 листопада. Серед тих, хто перебував у партизанському русі у місті, було чимало людей похилого віку. Дехто ховав у себе в будинку учасників Сил опору. А 76-річний Георгій Іванович навіть виїжджав на спецзавдання. На своєму старенькому ВАЗі, купленому у мирний час за 100 доларів і переобладнаному, бойовий пенсіонер – колишній замполіт, який служив у ракетних військах, об’їжджав навколишні села та «виявляв своїх людей».
Пенсіонер отримав список людей по селах та йому поставили завдання під виглядом обміну продуктів виявити своїх та чужих: поставити провокаційні питання і скласти характеристику на кожного. Георгій Іванович каже, що зробив свою роботу як слід.
А от батькові Наталії Мироненко 67-річному пенсіонеру довелося провести у полоні 13 годин. Його здав окупантам сусід-донощик як навідника ЗСУ.
«Перерили усе не лише у нас вдома, а й у сусідів, бо знайшли у нас ключі від їхньої квартири. Забрали вони: закатку, спиртне, скотч, стяжки. Потім татові одягли мішок на голову, скрутили та відвезли на 13 годин. З них 5 годин батько стояв у «склянці» – вузькій одиночній камері, де неможливо сісти», згадує Наталя.
Про те, як жили під час окупації пенсіонери та їхній внесок у рух спротиву розповідають журналісти “РІА-Мелітополь”.
