До війни Тростянець неодноразово потрапляв у рейтинги найуспішніших міст зі стрімкими реформами. Там розташована шоколадна фабрика, на якій працює приблизно тисяча людей. Один із цехів фабрики був пошкоджений внаслідок авіанальотів. Також за рік до цього в місті відкрили сучасну лікарню. У Тростянці багато парків, історичних рекреаційних зон.
25 березня Тростянець звільнили ЗСУ, сили територіальної оборони та партизани Сумщини. У Тростянці сильно мародерили і місцеві, й окупанти (особливо в перші дні війни). З місцевими жителями росіяни здебільшого поводилися терпимо, випадків масових знущань чи зґвалтувань не виявили. Місцеві не чинили особливого опору (бо не було чим), але й не співпрацювали і багато партизанили — здавали позиції. За офіційними даними станом на 19 квітня, у Тростянецькій громаді загинули 58 людей, з них двоє — діти, 6 — закатовані. Поранених — 24, у полоні — 22, невідомих — 3, зниклих безвісти — 18.