Сергій Рістенко роками фотографує Київ за допомогою дрона і є автором фотокнижки Kyiv. On Air. До повномасштабного вторгнення він працював у Radioactive Film. «Офігенна команда, цікаві проєкти. Паралельно займався творчістю. Діти при школі і гуртках. І все було добре, я таким ситим котом себе почував, мав багато планів. А потім раз — і життя змінилося», каже Сергій. На початку великої війни разом із сім’єю він потрапив в окупацію в одному з сіл на Чернігівщині.
В окупації родина Сергія провела майже місяць. Чоловік переймався за дітей і намагався бути у гарному гуморі, щоб вони не засмучувались. Казав їм, щоб уявили себе в музеї народного побуту Пирогово, бо вони зараз як їхні предки: сонце сіло — вони спати, сонце встає — вони прокинулись, а іграшки з паличок і колесиків складали. «Я вів щоденник, щоб пам’ятати цей час, і моя мала теж, як виявилося, вела. Я глянув її записи, мені було цікаво дізнатися, як воно очима дитини, і вона писала про позитив. І сни нам снилися гарні», каже Сергій.
Важкими були останні дні, коли поруч з будинком Сергія стріляв російський «Бук», а українські військові накривали артою. Вони були під перехресним вогнем і все це чули. Його завжди гучні діти притихли, пригадує фотограф.
Як родина вибралася з окупації через чотири російські блокпости та як Сергій потрапив згодом до аеророзвідки він розповів журналістам «Жителі Києва».
