Олена Бацкова у 13 років залишилася сиротою. Спочатку вона потрапила до притулку, звідки її забрала Наталія Григорівна. Після смерті її прийомної матері Олена, яка вже мала на той час власну дитину вирішила забрати усіх дев’ятьох дітей, яких виховувала Наталія Григорівна. До початку повномасштабного вторгнення велика родина мешкала у Херсоні.
Спочатку жінка із десятьма дітьми не хотіла виїздити із окупованого Херсона. Вона згадує, що на початку березня продуктів взагалі не було ніде. Бувало, що п’ять кілограмів солі купували за 300 гривень. Під вікнами їхньої квартири періодично вибухали автівки, через що вилітали шибки. Коли бачила як ракети вилітали та пролітали над головою, то Олена намагалася писати у миколаївські групи із попередженням про можливі “прильоти”. Родина була у місті п’ять місяців в окупації. Однак 13 серпня вони вирішили виїхати звідти.
Олена Бацкова пригадує, що вони дуже боялися. Жінка чула про довжелезні черги на кілька діб. Тому у портфелі дітей вона наклала тільки їжу і виїхала із ними з Олешок на на Василівку. Родина зашалом проїхала близько тридцяти блокпостів. На найголовнішому, де черга тягнеться на 4-5 кілометрів, а люди ночують із дітьми по п’ять діб під чистим небом, від водія маршрутки вона почула, що скільки вони там пробудуть – невідомо.
Загалом у них у колоні їхало три маршрутки. Олена Бацкова взяла ініціативу на себе, зібрала усіх мам з маршруток та жінки пішли до російських військових на пункт пропуску. На вимоги пропустити їх швидше через дітей, окупанти тільки усміхалися.
Як вони змогли проїхати блокпост, де зараз живе родина та що перетворило на патріотку матір десятьох дітей Олена розповідає журналістці Юлії Савві.
