Корюківка і Городня розташовані на північний схід від Чернігова, за кількадесят кілометрів від російського й білоруського кордонів. Ці міста опинилися в окупації з перших днів вторгнення, адже через них просувалися, плануючи взяти обласний центр. Але зокрема завдяки опору місцевого населення й рішучості військових загарбникам не вдалося захопити Чернігів. На початку квітня російські окупанти відступили з Сіверщини.
— Танки їдуть заднім ходом. Корюківська громада не пустила їх у місто.
Відео з цими словами стало віральним у перші дні повномасштабного вторгнення, а згодом їх навіть друкували на футболках. Фраза належить Юрію Івасенку, жителю Корюківки. Того дня він фільмував та говорив водночас. На відео чолов’яга з цигаркою в зубах спокійно крокує з такими ж, як він, дядьками слідом за ворожими танками, що задкують. Двадцять сьомого лютого 2022 року звичайні неозброєні люди зупинили колону техніки окупантів.
Російські колони йшли через прикордонний пункт пропуску «Сеньківка». Це місце (і село) на північний захід звідси, де сходяться три кордони: білоруський, російський та український. У 1975 році неподалік від прикордонного стику на території Білорусі було встановлено монумент «Три сестри» — нібито на честь фейкового «братерства» чи «сестринства» між трьома державами, що роками нав’язувалися Росією. Із Сеньківки російські війська розходилися по кількох напрямках, одним із яких була Корюківка. Одну, як ми вже знаємо, розвернули, а друга колона йшла туди зі сторони Семенівки, тобто з північного сходу. Декілька колон з того села пройшли повз Корюківку в бік Чернігова, залишивши її в тилу.
У місті Городня у сусідньому із Корюківським районі був штаб російських загарбників на цьому напрямку. Там вони катували й допитували людей, туди вже за кілька днів після початку окупації приїхав російський пропагандист британського походження Грем Філліпс.
Галина Волочок, місцева громадська активістка, брала участь в акціях, що відбувалися тут на підтримку України вже в окупації. Одна така пройшла на честь дня народження Тараса Шевченка дев’ятого березня. Із українськими прапорами разом із мером міста місцеві рушили колоною під гаслом «Слава Україні! Героям слава!» під гімн України. За цим всім спостерігали російські військові, але сутичок не було. Усе закінчилося тим, що російські військові поїхали до мера. Намагалися його змусити перейти на їхній бік і почати присікати такі акції. Але зрештою мер залишився на своєму. Городні пощастило — їхнього голову не викрадали.
Про те, як жителі північної Чернігівщини чинили опір окупантам розповідають журналісти Ukraїner.
