«Ну що, журналіст, попався». Українські репортери про роботу в окупації та полон

12 березня 2022 року журналіст і громадський діяч Олег Батурин йшов на зустріч із колегою у рідній Каховці. Дорогою до місця зустрічі його жорстоко затримали. Як виявилося згодом, його колегу, журналіста та волонтера з Нової Каховки Сергія Цигіпу — теж. З мішком на голові Батурина доставили в будівлю Херсонської облдержадміністрації, а згодом до слідчого ізолятора. Він пробув в полоні 9 днів — за цей час йому зламали чотири ребра та змушували підписати документи, в яких він себе обмовляв.

Анжела Слободян висвітлювала окупацію Херсона протягом чотирьох місяців. Журналістка виходила в прямі етери, не приховуючи обличчя, однак намагалася працювати так, аби її не затримали, переховувалася. У липні 2022-го Слободян затримали і помістили в ту ж саму катівню, що і Батурина.

Обидва впевнені, що опинилися в полоні за журналістську діяльність. Вона ж сприяла визволенню через розголос, переконаний Батурин. Анжелу звільнили через 31 день. Значно менше пощастило тому самому колезі, з яким Батурину так і не вдалося зустрітися в день свого викрадення. Сергій Цигіпа і досі перебуває в полоні. Його незаконно засудили за «шпигунство» і утримують у сімферопольському СІЗО.

Більше про роботу переслідування журналістів в російській окупації — дивіться у відео. 

Редакція присвячує цей матеріал колегам, які постраждали від рук Російської Федерації за свою громадянську позицію, професійну діяльність та свободу слова. 

‍

Фото на обкладинці: Анна Цигима