2024-02-20
Тил
переглядів

Чому «беркутівці», що розстріляли мітингувальників десять років тому, перебувають на волі?

Рівно десять років тому бійці «Беркута» розстріляли мітингувальників Майдану. Вирок суду про розстріл протестантів оголошено в жовтні 2023 року. Згідно ньому, декілька «беркутівців» виправдено, ті, що визнані винними, залишаються в Росії чи на підконтрольній їй території. Редакція Life in War розповідає, чому жоден із бійців так і не опинився за ґратами.

фото:
No items found.
Поділитися

Пекельна зима

18 жовтня 2023 року Святошинським судом міста Києва ухвалено вирок у справі про розстріл активістів Майдану 20 лютого 2014 року. Фінал судового процесу про події, які багато в чому визначили сучасну історію України, привернув мало уваги – лише шість телекамер, знімальна група європейських документалістів і декілька судових репортерів. Великого резонансу не зчинило й те, що суд виправдав декількох фігурантів справи.

Нагадаємо хронологію. Наприкінці листопада 2013 року на Майдані Незалежності розпочалися мирні акції за підписання Договору про асоціацію з ЄС та проти зближення з Росією, яке лобіював президент України Віктор Янукович. Спроби тодішньої міліції розігнати збори лише залучали нових мітингувальників. 22 січня 2014 року загинули перші демонстранти. Напруга наростала, і під час зіткнень 18-19 лютого було вбито три десятки майданівців та дев'ять правоохоронців.

20 лютого кількість загиблих протестувальників – в Україні їх називають Небесною Сотнею – зросла вдвічі.

18-19 лютого було вбито три десятки майданівців та дев'ять правоохоронців.

Того ранку шеренги міліції стояли на Майдані. Барикади, які захищали табір демонстрантів, були захоплені напередодні. Силовики готувалися до вирішального штурму. Проте о 5:30 група протестувальників із мисливською зброєю відкрила вогонь із вікон Консерваторії (Національної музичної академії), що виходили на Майдан. Міліція відступила, в її лавах було вже троє вбитих та кілька десятків поранених.

Так майданівцям відкрився шлях до урядового кварталу. Просуваючись вулицею Інститутською, вони заблокували групу міліціонерів у так званому Жовтневому палаці (Міжнародному центрі культури та мистецтв). Як установив суд, щоб евакуювати колег та очистити територію біля будівлі, туди прибули бійці роти спеціального призначення київського полку підрозділу міліції «Беркут» під командуванням Дмитра Садовника. За кілька хвилин після прибуття вони вбили чотирьох протестувальників.

Потім мисливська куля влучила у чоло 27-річного сержанта Миколи Симисюка. Поліцейські відкрили вогонь по демонстрантам на вулиці Інститутській – зокрема беззбройним.

Вважаються винними, перебувають на свободі

Після втечі Віктора Януковича з Києва 22 лютого та переходу влади до лідерів Євромайдану бійці підрозділу залишили країну. Також з бази «Беркута» зникла використана на Майдані зброя. Підкуплені Дмитром Садовником та заступником командира київського полку «Беркута» Сергієм Кусюком, троє ветеранів Афганської війни викинули автомати в річку Віта на півдні Києва. Пізніше вони допомогли слідству знайти втоплений вогнепал. Ключовим доказом, який доводить правопорушення бійців спецроти, стала балістична експертиза цієї зброї, знайдених на вулиці Інститутській гільз і вилучених із тіл поранених та вбитих на Майдані куль.

Під командуванням Дмитра Садовника службовці відкрили вогонь по протестантам – зокрема беззбройним.

Слідство підозрювало 26 «беркутівців», але оскільки переважна їх кількість утекла до Росії, звинувачення у масових вбивствах висувалися лише п'ятьом бійцям, яких вдалося затримати. Трьох визнано винними. 18 жовтня 2023 року Святошинський суд засудив заступника командира київського полку «Беркут» Олега Янішевського до довічного ув'язнення, Павла Аброськіна та Сергія Зінченка – до 15 років позбавлення волі. 

Мисливська куля влучила у чоло сержанта Миколи Симисюка. Поліцейські відкрили вогонь по демонстрантам

Ніхто із них не вислухав вердикт особисто. У грудні 2019 року в межах обміну полоненими вони разом із товаришами по службі Сергієм Тамтурою та Олександром Маринченком були видані владі проросійських невизнаних республік на сході України. «Для мене цінніше повертати наших героїв. За одного нашого військового я віддав би 50 і 100 “беркутівців”», – заявив тоді президент Володимир Зеленський.

Розстріл – не теракт

За три місяці після обміну з Луганська до Києва повернулися Тамтура та Маринченко, які вирішили довести свою невинність. У результаті перший був повністю виправданий через брак доказів, другий визнаний винним у перевищенні влади. У строк покарання Маринченку зарахували час, проведений у слідчому ізоляторі. Крім того, Маринченку дрозволили повернутися на службу.

У 2019 році засуджені «беркутівці» були видані владі проросійських невизнаних республік
Протести зими 2013-2014 років були визначені судом як повстання.

Процес у справі про масові вбивства на вулиці Інститутській тривав майже 8 років. Останнім стало 321-е засідання, і за довоєнної доби його результати могли б призвести до нової хвилі вуличних протестів. Разом із багатьма потерпілими та родичами загиблих вердиктом незадоволені представники звинувачення. Рік тому на фінальних дебатах прокурори вимагали довічного ув'язнення спецпризначенцям, адже обвинуваченим інкримінували організацію терористичного акту. «Невибіркове застосування зброї впродовж півтори години щодо необмеженої кількості беззбройних протестувальників – це не що інше, як терористичний акт. Ніяким іншим мотивом ці дії не можна пояснити», – переконував прокурор Олексій Донський.

До війни вирок суду міг б призвести до нової хвилі вуличних протестів

Суд не погодився із твердженням про узгодженість дій бійців спецроти та відмовився визнати розстріл терактом, проведеним з метою перешкодити мирним зборам. Ба більше, на 1 700 сторінках вироку спростовано думку, що акції на Майдані мали мирний характер. Хоча версія про політичний переворот та загрозу захоплення державних інституцій не підтвердилася, протести зими 2013-2014 років у Києві були визначені судом як повстання.

Прокурори пообіцяли оскаржити рішення – і не лише тому, що вважають вирок неприпустимо м'яким. На твердженнях про теракт і узгодженість дій бійців «Беркута» ґрунтуються справи проти інших членів спецпідрозділу, які ще передаватимуть до суду.

Символічно, що день розстрілу на Інститутській, 20 лютого 2014 року, вибитий на російській медалі як дата початку операції із захоплення Криму. У березні того ж року міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу особисто вручив перші такі нагороди офіцерам Чорноморського флоту, морським піхотинцям і бійцям українського «Беркута», які перейшли на бік агресора.

Фото: Олексій Фурман

Поділитися
Аби аналізувати трафік та уподобання читачів, Life in War використовує cookies.