2024-02-21
Фронт
переглядів

Чи зможе Україна забезпечити себе протезами?

Аеророзвідник Сергій Телегера втратив у бою обидві стопи. Сьогодні він вчиться ходити на протезах, а в майбутньому планує замінити їх на спортивні, щоб пробігти марафон. Сергій — один із кількох сотень українців, які безкоштовно отримують допомогу в реабілітаційному центрі Superhumans. Загалом же в Україні, найзамінованішій країні на планеті, протезів потребують щонайменше 35 тисяч осіб, і це число постійно зростає. Редакція Life in War спробувала з'ясувати, чи зможуть фабрики всього світу забезпечити протезами українських ампутантів.

Поділитися

Головною перешкодою для українського контрнаступу стало мінування російськими військами території, яке за площею та щільністю не має аналогів в історії. На деяких ділянках фронту кількість мін становить чотири одиниці на квадратний метр. Протитанкові міни, призначені для знищення техніки, ворог установлює впереміш із протипіхотними. Задум у тому, щоб не вбивати, а калічити солдатів — й у такий спосіб заманювати на мінне поле якнайбільше медиків та інших військових, які поспішають надати допомогу пораненим.

Одним із найжахливіших свідчень ефективності протипіхотних мін стало відео, зняте з дрона в перші дні контрнаступу. На ньому — результати висадки бійців 47-ї бригади ЗСУ з бронетранспортера: п'ятеро людей лежать з відірваними ногами, вбиті або важкопоранені. Під час спроби евакуації ще троє українських бійців, які прийшли на поміч побратимам, підриваються на мінах. 

Усі, хто вижив у цьому бою, потребують протезів.

П'ятеро людей лежать з відірваними ногами. Ще троє бійців, які прийшли на підмогу, підриваються на мінах
65-70% поранень на війні припадає на кінцівки.

Не лише міни

Поранення 29-річного Сергія Телегери типове для цієї війни. Військовим критично бракує бронемашин, тож багато бойових завдань виконувані на цивільних автівках. У лютому 2022 року Телегера, раніше офіціант київського ресторану, став добровольцем ЗСУ, воював в артилерії, а згодом перекваліфікувався на аеророзвідника. Колеги з ресторану придбали Сергію пікап. 20 червня 2023 року авто Телегери потрапило під обстріл. Сергій з'їхав із дороги, просто на протитанкову міну.

Вибух пошкодив йому нижні кінцівки. Після цього Сергій пройшов чотири лікарні. Стопи врятувати не вдалося, проте лікарі змогли зберегти коліна — це значно полегшило подальше протезування (що вища ампутація, то складніше виготовити протез і відтак проблемнішим буде пересування на ньому).

За статистикою, наведеною головним травматологом ЗСУ Юрієм Ярмолюком, 65-70% поранень у російсько-українській війні припадає на кінцівки. Така велика частка зумовлена тим, що, на відміну від корпуса та голови, захищених шоломами та бронежилетами, ноги та руки залишаються уразливими перед ударом вибухової хвилі.

Найпростіші протези дозволяють тримати предмет, більш складні керуються електроімпульсами м’язів — з їх допомогою можна грати на піаніно.

Переважна кількість українських військових із пораненнями кінцівок виживають завдяки застосуванню кровоспинних турнікетів. Проте, рятуючи життя бійців, турнікети також збільшують кількість ампутацій. Під час важких боїв під вогнем противника трапляється, що вивезти поранених або надати їм кваліфіковану медичну допомогу неможливо протягом багатьох годин. У перетягнутій турнікетом і тому позбавленій кровообігу кінцівці некротизуються тканини: за шість годин процес практично незворотний.

В останні місяці війни ситуацію помітно погіршило часте застосування ворогом FPV-дронів, удари яких практично припинили рух евакуаційного транспорту на лінії фронту у світлий час доби. Дедалі частіше повідомляють, що російські FPV-дрони модифіковані тепловізорами і тепер можуть знищувати техніку вночі.

Чим вища ампутація, тим складніше виготовлення протезу і пересування на ньому.

Ампутантів — десятки тисяч 

Через брак офіційної статистики щодо кількості поранених військових експерти визначають число ампутантів за непрямими даними. На початку серпня 2023 року, тобто ще під час літнього наступу ЗСУ в Запорізькій області, The Wall Street Journal оцінив кількість українських військових, які потребують протезування, у 20-50 тисяч. Тоді ж фахівець із медичної допомоги на полі бою доктор Денис Сурков назвав число 50 тисяч. Наприкінці вересня Андрій Ставніцер, засновник найсучаснішого в Україні реабілітаційного центру Superhumans Center, припустив, що на протезування очікують понад 35 тисяч українців.

До появи десятків тисяч ампутантів не готова медицина жодної країни

Яка б із цих цифр не була точнішою, вона не стане остаточною. 66 бойових зіткнень, два ракетні та 61 авіаційний удар, 45 обстрілів з реактивних систем залпового вогню — це звіт українського Генштабу про активність ворога лише за один день у грудні 2023-го. Кожна доба війни збільшує кількість ампутантів та створює в Україні найбільший у світі ринок штучних кінцівок, попит на які збережеться і після завершення бойових дій. Українці ще довгі роки натикатимуться на міни під час робіт у полі та прогулянок у лісі.

До появи десятків тисяч ампутантів не готова медицина жодної країни, оскільки за мирної доби підтримання високих виробничих потужностей для протезування є надмірним. У Німеччині та Швейцарії, що є світовими лідерами у протезуванні, індустрія здебільшого працює на потреби людей похилого віку.

Україна стане найбільшим у світі ринком протезів, попит на які збережеться і після завершення війни

Середня вартість якісного протезу — $20-25 тисяч (від 10 до 100 тисяч залежно від його типу і складності). Українська держава має виділяти пораненим військовослужбовцям до €25 тисяч на протез, а якщо потрібні дві чи три, то покриває й більшу вартість. Однак у коментарі Life in War Юлія Водько, комунікаційниця Юридичної Сотні, організації, яка захищає права військових, каже: травма не гарантує, що поранений швидко отримає протез — передусім через неможливість розслідування причин його травми.

При виготовленні протезу враховується форма кукси, статура і вага пацієнта. Майже кожен протез — індивідуальний.

Якщо солдат дістав травму через недбалість, власну чи командування, має проводитися розслідування. Якщо його поранено ворогом — розслідування зайве. Однако, зауважує Водько, командування не завжди фіксує, що військові беруть участь у бойових діях, тому фактично неможливо підтвердити, де та за яких обставин вони отримали поранення під час зіткнення. Навіть якщо розслідування проведуть, запевняє Водько, командування може затягувати видачу посвідчення про травму — необхідного документа для отримання медичної допомоги. Проблема, каже вона, має масовий характер: за два роки Юридична Сотня розглянула більше двохсот скарг від військових, що так і не отримали адекватного лікування.

Ринок протезів

Сучасні технології дають змогу створювати протези, з якими можна грати на піаніно та сходити на Еверест. Але саме виробництво не поставлене на військові рейки та не здатне постачати тисячі протезів для українців, які хочуть працювати чи повернутися до армії.

Ампутант може вибрати складні функціональні протези: механічні руки з кількома видами хвату; штучні ноги, призначені для довгих прогулянок та бігу; інноваційні біонічні пристосування, керовані електричними сигналами м'язів. Щоправда, однієї моделі протеза недостатньо, щоби цілком задовольнити всі потреби. Наприклад, у клініці Protez Foundation пацієнту можуть виготовити три замінні протези — для ходіння, плавання або бігу. Проте не кожен може отримати всі моделі, необхідні для повноцінного життя.

Аеророзвідник Сергій Телегера дістав протези та подальшу реабілітацію у центрі Superhumans безкоштовно. Ця організація існує коштом донорів і меценатів і не залучає державного фінансування. Стати пацієнтами Superhumans можуть як військові, так і цивільні, зокрема діти, постраждалі через війну, — для цього достатньо заповнити анкету на сайті. Наразі у черзі за протезами в Superhumans стоїть більш ніж 600 людей.

За місяць в Україні встановлюють 300 протезів. Потреба сягає понад тисячу 

Протези створюються з деталей, виготовлених у ЄС і США, індивідуально для кожного пораненого з огляду на параметри тіла, особисті потреби та навіть майбутній рід діяльності. Супутні захворювання, активність людини, обмін речовин — враховується все. Кукси відрізняються довжиною, товщиною, формою. Тож завдання спеціалістів — розробити зручний куксоприймач. Практично завжди перед цим необхідно провести реампутацію — реконструктивну операцію для усунення дефектів кукси. За бойових обставин українські військові хірурги не завжди можуть правильно сформувати куксу для подальшого протезування під час складних, високих ампутацій.

Потреби України

Коли кількість поранених зросла до багатьох тисяч, закономірно виник дефіцит лікарів-протезистів, реабілітаційних центрів, комплектування для протезів. За даними Фонду соціального захисту людей з інвалідністю, в Україні працюють 60 підприємств, які протезують кінцівки бюджетним коштом. Проте лише 5-7 із них беруться за складні випадки й готові ставити найсучасніші моделі штучних кінцівок.

Існує декілька моделей протезів для ніг, які дозволяють не тільки ходити, а й займатися бігом та плаванням.

Засновник Superhumans Center Андрій Ставніцер підрахував, що за місяць у всій Україні встановлюють близько 300 протезів. Тоді як потреба сягає понад тисячу.  

Вивезення пацієнтів до Європи та США проблематичне: раз на кілька місяців протез потрібно підлаштовувати до природних змін кукси, і бажано, щоб коригування здійснювали майстри, які його збирали та встановлювали. Єдиний вихід для України — створення власного виробництва протезів, запозичення технологій, навчання інженерів і лікарів, будівництво широкої мережі реабілітаційних центрів. В іншому разі тисячі людей, що стоять у черзі на протезування, будуть замкнені вдома через недостатню інклюзивність українських міст. 

Фото надані Superhumans

Поділитися
Аби аналізувати трафік та уподобання читачів, Life in War використовує cookies.