Повномасштабна війна Володимира Путіна проти України змінила ставлення Європи до росіян. Литва, яку, як і інші країни Балтії, вважають однією з найбільш вразливих до російської агресії, послідовно підтримує Україну й водночас дедалі більше посилює обмеження для росіян – щодо віз, перетину кордону, купівлі нерухомості та публічної діяльності.

30 вересня уряд Литви схвалив пропозицію заборонити російським і білоруським діячам, які підтримують війну проти України, публічну діяльність у країні.

Як повідомляє литовський суспільний мовник LRT, запропоновані зміни до закону Литви про обмежувальні заходи у зв’язку з військовою агресією проти України передбачають заборону в’їзду для громадян та організацій Росії й Білорусі з метою участі в публічних заходах у сферах освіти, науки, культури, спорту, мистецтва та розваг, якщо вони діяли на окупованих Росією територіях України або прямо чи опосередковано підтримують війну.

Щоб з’ясувати позицію цих людей, Литва планує зобов’язати росіян і білорусів підписувати публічні заяви із засудженням російської агресії. Тим, хто відмовиться, заборонять публічну діяльність у країні.

Якщо Сейм, парламент Литви, схвалить зміни, вони набудуть чинності 1 січня 2027 року й доповнять обмеження, які Литва запроваджує з 2022 року.

Росіяни під пильним наглядом

Відтоді Литва розглядає видачу віз росіянам як питання національної безпеки та зовнішньої політики, а не туризму чи звичайної міграції. Після вторгнення країна припинила приймати від росіян заяви на шенгенські візи. Тепер вони не можуть, як раніше, подавати заяви на литовські національні або шенгенські візи у візових центрах за кордоном. Звернутися можна лише через Міністерство закордонних справ Литви.

Водночас у МЗС заявляють, що готові допомагати з оформленням віз деяким родичам громадян Литви, людям литовського походження або тим, хто має право на відновлення громадянства, та їхнім сім’ям, а також «в окремих невідкладних гуманітарних випадках, як-от тяжка хвороба чи смерть близького родича». Ці винятки випливають із міжнародних зобов’язань Литви та її зобов’язань у межах ЄС.

Кількість росіян, які живуть у Литві, скорочується. За даними Департаменту міграції, станом на 1 червня 2026 року право на проживання мали 13 414 громадян Росії. Це трохи більш ніж на 300 осіб менше, ніж у січні, і на 1564 менше, ніж на початку 2025 року.

Однак ці цифри відображають лише частину картини. Під час перепису населення Литви 2021 року 141 100 жителів визначили себе як «особи російського походження». Із них 70% також зазначили, що литовська для них – «мова, відмінна від рідної». Онлайн-видання Delfi зауважило, що оцінити чисельність російської діаспори в Литві непросто. Усе залежить від того, кого мають на увазі – людей російського походження чи громадян Російської Федерації. Це дуже різні групи.

Дисидентам раді, решту ретельно перевіряють

Литва добре усвідомлює ці відмінності. Останніми роками вона прийняла російських опозиціонерів, антивоєнних активістів і незалежних журналістів. Серед них – заступник головного редактора незалежного телеканалу «Дождь» Дмитро Єловський, правозахисниця Анастасія Шевченко та соратник Олексія Навального Леонід Волков. Водночас країна уважно стежить за кожним росіянином, який до неї приїздить.

Цей підхід відображений у законодавстві. Наприклад, росіяни, які їздять до Росії або Білорусі частіше ніж раз на три місяці, втрачають посвідку на тимчасове проживання.

Для громадян Росії також діють обмеження на купівлю нерухомості. Ті, хто не має посвідки на постійне або тимчасове проживання, взагалі не можуть її купувати. А тим, хто має таку посвідку, заборонено «купувати нерухомість у межах 10 кілометрів від військових полігонів, секретних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури».

Польща: зачинені кордони, доступні квартири

У Польщі також діють суворі правила для росіян. Проте, на відміну від литовських, вони не поширюються на громадян Росії, які вже мають право жити в країні.

Із березня 2022 року Польща обмежила кількість і типи візових заяв, які приймає від росіян. Винятки передбачені з гуманітарних міркувань, для представників окремих професій та людей із тісними зв’язками з Польщею. У вересні 2022 року вона разом із Литвою, Латвією та Естонією заборонила росіянам в’їзд через зовнішній кордон ЄС із туристичною, діловою, спортивною або культурною метою.

У 2023 році польські консульства в Росії припинили приймати більшість заяв на шенгенські та національні візи за стандартною процедурою. Згідно з офіційними роз’ясненнями, нині заяви приймають переважно «з гуманітарних міркувань, у невідкладних випадках, за наявності особливо вагомих підстав або коли це відповідає інтересам Польщі».

Із 1 квітня 2026 року Польща також відмовляє у в’їзді власникам небіометричних паспортів, які Росія досі видає поряд із біометричними. Подібні правила діють і в інших європейських країнах.

Із нерухомістю ситуація інша. За буквою закону росіяни, які перебувають у Польщі за туристичними чи короткостроковими візами, можуть купити «звичайну квартиру» поза прикордонною зоною. Проте для купівлі будинку чи землі потрібен дозвіл Міністерства внутрішніх справ. Люди з посвідкою на постійне проживання або статусом довгострокового резидента ЄС, які легально прожили в Польщі щонайменше п’ять років, можуть купити будинок чи землю без дозволу міністерства. Для тих, хто перебуває у шлюбі з громадянином або громадянкою Польщі, цей строк скорочується до двох років.

Простіше й тим, хто перебуває у шлюбі з громадянином або громадянкою Польщі та щонайменше два роки живе в країні на підставі дозволу на постійне проживання або статусу довгострокового резидента ЄС. Згідно з правилами, вони можуть купувати нерухомість без згоди міністерства.

Російська громада Польщі також відрізняється від литовської – передусім чисельністю та мовою спілкування.

За даними Управління у справах іноземців, у 2026 році чинні документи на проживання в Польщі мали близько 15–16 тисяч громадян Росії. Ще кілька тисяч людей, які визначають себе як росіяни, вже мають польське громадянство, додають в управлінні. У Польщі також живуть студенти, тимчасові працівники та їхні сім’ї.

Перепис населення 2021 року, проведений Головним статистичним управлінням Польщі, показує, що серед людей, які визначають себе як росіяни, 40–50% розмовляють удома лише польською, близько 40% – польською та російською, а менш ніж 10% – лише російською.

Болгарія: мінімум обмежень

Болгарія обрала інший підхід. Через рішення уряду, глибокі історичні й економічні зв’язки та особливості ринку нерухомості країна запровадила лише мінімальні обмеження, передбачені шенгенськими правилами. Експерти зазначають, що Болгарія не розглядає присутність росіян як пряму гібридну загрозу – саботаж, шпигунство чи операції впливу без відкритої війни.

На відміну від Литви та Польщі, Болгарія досі приймає російських туристів за умови, що вони отримають короткострокову шенгенську візу типу C, для видачі якої діють суворі вимоги. Росіяни також досі можуть подавати заяви на шенгенські візи у візових центрах у Росії.

Скільки росіян живе в Болгарії, сказати складно. Останні офіційні дані Національного статистичного інституту за 2021 рік свідчать, що постійне проживання в країні мали 17 300 росіян. Це найбільша група громадян країн, які не входять до ЄС.

Інші дані свідчать, що російська присутність залишається значною. Громадяни Росії володіють у Болгарії понад 10 тисячами об’єктів нерухомості, 60% яких придбали після вторгнення в Україну. Вони можуть без обмежень купувати квартири, а будинки й землю – зареєструвавши болгарську компанію. Багато хто скористався цими правилами, щоб придбати нерухомість на чорноморському узбережжі.

Оригінал статті на Gazeta Wyborcza

Цю статтю створено в межах мережі журналістської співпраці PULSE. До роботи над нею долучилися Юсте Анцявічюте (Delfi, Литва) та Красен Ніколов (Mediapool, Болгарія).

‍