У ніч на неділю, 16 серпня, на авіабазі «Міхаїл Когелнічану» на південному сході Румунії пролунав сигнал тривоги. Іспанські пілоти 12-го авіакрила, які чергували у складі загону «Пазнік», схопилися з ліжок: «Alpha scramble! Alpha scramble!» У військовій авіації так називають екстрений виліт на перехоплення невпізнаних повітряних цілей. Так почався день, коли о 05:01 іспанський F-18 уперше збив повітряну ціль від часу вступу країни до НАТО в 1982 році.

Дрон, який порушив повітряний простір Румунії, виявили приблизно за 24 кілометри від румунського міста Галац — він рухався з боку Молдови. Системи спостереження Міністерства оборони Румунії в Бухаресті оголосили тривогу, а остаточне рішення ухвалили на іспанській авіабазі «Торрехон». Саме там розташований Об’єднаний центр повітряних операцій НАТО — орган, який віддає накази збивати дрони на східному фланзі Європи. Операцію дозволили, і два іспанські F-18 піднялися за тривогою.

Після сигналу тривоги пілоти мають піднятися в повітря протягом 15 хвилин. Уже в повітрі «вони залишаються напоготові, спостерігають за діями дрона й чекають наказу на його перехоплення», — пояснює підполковник Альберто Борха Кальво, командир тактичного авіаційного загону «Пазнік», показуючи на карті дельту Дунаю. 23 вересня він разом з іншими іспанськими військовими приймав представників El Confidencial на румунській авіабазі.

Підполковник Кальво пояснює, що вони завжди стежать за тим, аби не літати поблизу населених пунктів, «адже в операції беруть участь два літаки, які змінюють ролі практично в реальному часі». «Поки один займає найвигіднішу тактичну позицію для відкриття вогню, другий перебуває на позиції для спостереження», — каже він. Далі вони послідовно виконують дії з виявлення, ідентифікації та знищення цілі.

Із 7 серпня іспанський тактичний авіаційний загін «Пазнік», розгорнутий у Румунії в межах місії посиленого повітряного патрулювання НАТО, безперервно несе цілодобове чергування.

Загін налічує близько 200 військовослужбовців, одного командира та 39 членів льотних екіпажів. У його розпорядженні — сім F-18 і один літак-заправник A400M. У жовтні мають розгорнути три гелікоптери NH-90, як підтвердила міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес під час візиту на базу 16 вересня.

Із жовтня 2022 року Іспанія також має радар дальнього повітряного спостереження в Скіту, населеному пункті на чорноморському узбережжі Румунії.

Дрони над забутим кордоном

Поки увага світу була прикута до країн Балтії, серпень на забутому кордоні НАТО виявився насиченим подіями. «За три тижні ми мали більше тривог, ніж за попередні чотири місяці розгортання», — каже підполковник Кальво. За перший місяць постійного бойового чергування іспанського контингенту в Румунії було 15 підйомів за бойовою тривогою — по одному кожні два дні — та один збитий дрон.

Це був четвертий дрон, збитий у Румунії у 2026 році. Між 24 і 26 липня, лише за 48 годин, румунські пілоти збили три дрони в повіті Тулча, у дельті Дунаю. Порушення повітряного простору стають дедалі частішими.

«Росія відправляє дрони для атак на Україну й водночас постійно випробовує здатність НАТО реагувати», — продовжує Кальво. У цьому випадку — «через Румунію та Іспанію, чий контингент тут розгорнутий». «Неможливо допустити, щоб дрон із вибуховим зарядом упав у житловому районі. Його необхідно перехопити та знищити, як це сталося 16 серпня», — додає він.

Від початку війни в Україні в лютому 2022 року до 24 вересня 2026 року поблизу румунського кордону зафіксували 144 атаки дронів, 95 підйомів авіації за тривогою у відповідь на несанкціоновані вторгнення та 47 порушень повітряного простору Румунії, за даними Міністерства оборони країни. Із них 77 атак, 60 підйомів за тривогою та 28 порушень сталися лише цього року. Найсерйозніший інцидент стався 29 травня, коли російський дрон влучив у багатоквартирний будинок у Галаці, поранивши жінку та її сина.

Нове явище

«Ми ще не повністю готові протидіяти дронам, але вже дещо вдосконалили», — сказав президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю CNN 22 вересня. «Дрони — це нове явище, і ми стикаємося з тією самою проблемою, що й усі інші», — зазначив він, додавши, що хоча не вважає напад «дуже ймовірним» у «найближчі рік-два», «ми маємо бути готові». «Якби ви запитали у 2020 чи 2021 році, ніхто б не уявив, що Росія нападе на Україну», — додав він.

Дотепер більшість несанкціонованих вторгнень у повітряний простір Румунії відбувалася на південному сході країни — у дельті Дунаю та прибережних районах поблизу українських портів, де зосереджена більшість румунських і натовських систем виявлення. На північному сході ресурсів менше. Росія використовує нові, дедалі швидші дрони, а два нещодавні інциденти в румунському регіоні Молдова — на північному сході, де немає баз, — можуть ще більше ускладнити ситуацію.

8 вересня радари виявили дрон на захід від Кишинева, столиці Республіки Молдова, який прямував до Румунії. Від його виявлення в Молдові до перетину кордону минуло лише чотири хвилини. Коли його знову помітили поблизу міста Роман, дрон уже подолав майже 80 кілометрів від кордону всього за десять хвилин. Це був «Герань-3/4» — реактивна модифікація «Герані-2» / Shahed-136, здатна розвивати швидкість до 500 км/год, за даними Hotnews. Зрештою він упав у селі Міхейлень Ришканського району на території Молдови.

Ще один серйозний виклик — вартість. На збиття трьох дронів у липні румунські збройні сили витратили понад мільйон євро, за даними телеканалу Digi24. Наразі для таких операцій використовують ракети AIM-9X, які запускають із F-16. Кожна коштує близько 400 тисяч доларів (приблизно 350 тисяч євро), до чого додаються витрати на обслуговування літаків і льотні години. Чи є альтернативи?

«Протидія дронам має кілька рівнів — системи радіоелектронної боротьби, зенітна артилерія, засоби постановки перешкод, — щоб не дати дрону прорватися», — пояснює підполковник Кальво. Україна, за його словами, «досить добре справляється» з цим завданням, «але зрештою багаторівнева система не є безвідмовною». Коли стаються прориви або непомічені вторгнення, «останній рубіж оборони — це, безперечно, винищувач, який менш ніж за 15 хвилин після сигналу тривоги може піднятися в повітря, перехопити дрон і знищити його. Винищувач — це останній запобіжник, який має не допустити падіння дрона там, де він не повинен упасти».

Оригінал статті на El Confidencial

Цю статтю створено в межах мережі журналістської співпраці PULSE. До роботи над нею долучився Віктор Козмей (Hotnews, Румунія).