Спочатку Росія скидає бомби на їхнє житло, а потім і на пансіонати, де вони знаходять прихисток: як переживають війну літні люди

‍Суми. «Ми жили як одна родина»

19 вересня 2024 року російські військові поцілили в геріатричний пансіонат в місті Суми. Загинула 78-річна жінка та 12 людей отримали поранення. Удар стався після обіду, коли люди відпочивали у своїх кімнатах.

Більшість мешканців будинку вижили лише тому, що бомба врізалася у житловий корпус, пробила стіни і вибухнула за будівлею. У момент удару у пансіонаті знаходилися 221 мешканець та 60 працівників. Там жили люди похилого віку, більшість з яких були старшими за 80 років, мали інвалідність і не могли самостійно ходити. 

Поряд з геріатричним закладом знаходилися дитяча лікарня, кардіологічний центр та лікарня для дорослих. Прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством. 

Рятувальна операція тривала понад п’ять годин. Працівники екстрених служб на руках виносили людей. Рятівники боялися повторного обстрілу, оскільки Росія використовує в Україні заборонену міжнародним гуманітарним правом тактику подвійних ударів, коли в один день об’єкт обстрілюють двічі. Під час другого вибуху, як правило, гинуть рятувальні служби. 

Медики оперативно відвозили постраждалих у лікарні, а звідти — в пансіонати у п’яти регіонах України. Евакуація відбулася швидко і мешканці закладу не змогли забрати особисті речі, попрощатися з сусідами, з якими роками проживали. 

Літні люди не хотіли розлучатися. Їх лякало, що вони опиняться у незнайомих місцях, далеко від родичів. Люди питали, коли зможуть повернуться додому. «Домом для них був пансіонат у Сумах», — каже психолог закладу Ольга Борщенко. — «Ми всі жили як одна родина». 

Що відбувається з геріатричними закладами по всій Україні

Переселити дві сотні жителів пансіонату разом у новий заклад неможливо. За 12 років російської агресії в країні не залишилося таких великих закладів, а ті що працюють — переповнені. Туди постійно підселяють людей похилого віку, яких евакуйовують з зони бойових дій. 

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну евакуювали 55 геріатричних та психоневрологічних закладів, де проживали шість тисяч осіб з інвалідністю та похилого віку, повідомила Національна соціальна сервісна служба України, відповідаючи на запит «Лабораторії журналістики суспільного інтересу», яка від початку повномасштабного вторгнення документує воєнні злочини. Заклади вивезли з десяти регіонів, які постійно обстрілюються у більш безпечні місця. 

Відновити роботу будинку для стареньких у Сумах до завершення війни також не вдасться. Місто знаходиться за 32 кілометри від російського кордону. Його часто обстрілюють безпілотниками, ракетами або авіаційними бомбами. У 2022 році поряд з ним ставалися вибуху, але тоді будівля не зазнавала сильних руйнувань і люди відмовлися евакуйовуватися, щоб не розставатися. 

Люди похилого віку – найвразливіша категорія цивільних

Найперший випадок обстрілу геріатричного закладу в Україні зафіксували у 2015 році, коли в Луганській області обстріляли будинок для літніх людей установками «Град». Обстріл вівся з боку окупованого Росією міста Луганськ. З початком повномасштабного вторгнення будинки для літніх людей обстрілюють з новою силою. Найжахливіший випадок за 12 років війни стався на другий тиждень вторгнення. У місті Кремінна Луганської області військові розстріляли впритул з танка будинок для стареньких, вбивши 80% його мешканців. За даними голови цивільної військової адміністрації Луганської області Сергія Гайдая, загинули 56 осіб. Пізніше ці дані підтвердив офіс Генерального прокурора України та посольство США в Україні, заявивши: «Світ все бачить, Росія понесе відповідальність». 

Військові розстріляли впритул з танка будинок для літніх людей, вбивши 80% його мешканців

Згідно доповіді управління верховного комісара ООН з прав людини, у 2024 році в Україні загинули 574 цивільних та 3 082 отримали поранення. Кожний другий вбитий цивільний та кожен третій поранений був людиною похилого віку. У звіті вказано, що хоча особи віком понад 60 років складають 25% населення України, вони становлять непропорційно високу частку загиблих та поранених серед всіх. Це пояснюється тим, що люди похилого віку не мають фізичних сил та грошей, аби переїхати у більш безпечні місця. 

Порятунком для них стають геріатричні заклади, в яких вони знаходять прихисток, коли їхні будинки знищуються обстрілами чи їм потрібно евакуюватися з зони бойових дій. Однак систематичні напади на подібні заклади відбирають і цю можливість, розповіла спеціалістка з міжнародного гуманітарного права «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» Анна Микитенко. У квітні 2025 року Микитенко підготувала про це подання до Незалежного експерта ООН з питань осіб похилого віку. У документі вона навела приклад 85-річного Миколи Повєщенка та 93-річного Романа Бондаренка, які жили у геріатричному пансіонаті в Сумах, і свідчення яких були задокументовані командою ЛЖСІ. Десять років тому вони втекли з окупованої російськими військовими Донецької та Луганської області – їхні домівки зруйнувала артилерія, вони були проти окупації і боялися політичних переслідувань. Чоловіки десять років жили в пансіонаті в Сумах, поки і цей заклад не зруйнували російські військові. 

Частину мешканців сумського закладу евакуювали в пансіонат у Києві, який у 2022 році також постраждав від обстрілів. Зараз його робота відновлена і він приймає людей похилого віку з окупованих і обстрілюваних регіонів — Харківської, Донецької, Луганської областей і Криму. 

У 2022 році в сумський пансіонат потрапила 81-річна Валентина Ануфрієва, бо її будинок розбомбили під час наступу російських військ на Сумську область. Жити в Сумах їй подобалося, жінка знайшла нових знайомих, ходила на народний спів, разом з усіма малювала і робила колажі, поки не стався обстріл. Після евакуації в інший пансіонат вона не може бачитися з родичами. Ані у Валентини, ані у її родичів немає фінансів для поїздок на велику відстань один до одного. 

Однак транспортування людей похилого віку на великі відстані забирає залишки здоров’я. 90-літня Лідія Білик, яку після обстрілу Сумського пансіонату відправили у Київ, так і не дочекалася зустрічі з чоловіком. Під час евакуації їх з чоловіком випадково евакуювали у різні міста. Жінка хворіла на деменцію та не ходила. Чоловік, 87-річний Володимир Білик кілька років тому втратив зір. Він добився, щоб його дружину перевезли до нього, але не встиг. Дізнався про смерть дружини телефоном. Вони були одружені 66 років. Лідію поховали в Сумах, поряд з її могилою Володимир залишив місце для свого поховання.