Проти ночі 15 червня російська армія вдарила по тисячолітньому православному монастирю Києво-Печерська Лавра, який входить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, дрон Shahed врізався у покрівлю Успенського собору. Зайнялася пожежа, яку гасили до ранку понад 20 розрахунків ДСНС.
Рятівники працювали попри повітряну небезпеку. Всю ніч у Києві лунали вибухи російських ракет та дронів. Коли рятівникам майже вдалося подолати пожежу у Лаврі, до монастиря наблизився другий російський дрон. Однак він зачепився за хрест на одній з башт монастиря і змінив траєкторію, врізався у музейний комплекс «Мистецький Арсенал», який також загорівся.
Якби дрон влучив у собор, то пожежники на даху могли загинути, а згорівша конструкція покрівлі з куполами обрушитися у середину будівлі, зруйнувавши один з найбільших іконостасів в Україні, висотою 25 метрів.
Через два дні після пожежі національний заповідник «Києво-Печерська Лавра» провів екскурсію для журналістів, показав руйнування. Чотири з шести куполів Успенського собору, покритих сусальним золотом, не постраждали. Однак два куполи доведеться реставрувати. Також відновлювати будуть всю конструкцію покрівлі. Реставраційні роботи можуть тривати до двох років.
У середині собору вціліли всі розписи та ікони — вони лише покрилися кіптявою. Однак говорити, що пожежа минулася «малими втратами», зарано.
Стіни собору та іконостас сильно промокли. Наслідки можуть бути трагічними — іконостас зібраний з металу та деревини, розібрати його на окремі конструкції і просушити не можливо. Також невідомо, як будуть висихати стіни собору з розписами — є загроза, що з часом малюнки почнуть обсипатися і вкриватися пліснявою.
Зараз собор сушать спеціальними приладами і вимірюють ступінь вологості. Дах тимчасово накрили дошками і плівкою.
За словами директора заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максима Остапенка, відновлення Успенського собору після російської атаки — нагода переосмислити новітню історію заповідника, коли протягом 23 років в Успенському соборі проводила богослужіння Українська православна церква Московського патріархату (з 2000 по 2023 роки). Зокрема, змінити розпис на стіні собору з портретом колишнього намісника Лаври Павла, діючого очільника УПЦ МП Онуфрія і покійного очільника церкви Володимира. Малюнок з’явився у соборі в обхід затвердженому плану розпису пам’ятки ЮНЕСКО.
За словами Остапенка, під час вибуху у Лаврі постраждав не лише Успенський собор, а ще 18 будівель, в яких знаходилися різні музеї національного значення. У цих будівлях повибивало шибки. У заповіднику попередньо оцінили збитки у 500 млн. гривень.
Віцепрем'єрка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна заявила, що проти ночі 15 червня російські військові здійснили «одну з наймасштабніших атак на культурну спадщину України», пошкодив 13 об'єктів культурної спадщини у Києві, Харкові та Дніпрі.
Успенський собор Києво-Печерської Лаври збудували монахи у 1073–1078 роках. Він руйнувався під час землетрусу 1230 року, горів під час монгольської навали 1240 року та випадкової пожежі у 1718 році, практично весь був зруйнований вибухом у 1941 році, коли радянські диверсійні групи відступали з Києва і заклали вибухівку в Лаврі.
У 2000 роках Успенський собор відбудували, відтворив його у бароковому стилі — таким, як він був з часів гетьмана Івана Мазепи до знищення під час Другої світової війни.
